бути слугою

1. n спорт.

подача (м'яча)

2. v

1) слугувати, бути слугою

2) служити, працювати, бути на службі, бути службовцем

3) служити в армії; бути військовим

4) обслуговувати

5) постачати (щось), забезпечувати (чимсь)

6) займатися покупцями (клієнтами), обслуговувати (когось)

7) подавати (на стіл), розносити (страви)

8) призначатися (для чогось), використовуватися як (щось), бути придатним (для чогось)

9) бути корисним, допомагати, сприяти

10) бути достатнім; задовольняти

11) відбувати строк (служби тощо)

12) поводитися (з кимсь); ставитися (до когось)

13) церк. правити службу

14) подавати м'яч (теніс, волейбол)

15) юр. доставляти, вручати (повістку тощо)

16) с.г. злучати, спаровувати

* * *

1) служити, бути слугою

2) працювати, знаходитися на службі, бути службовцем ( serve out)

3) служити в армії, бути військовим

4) обслуговувати; постачати, забезпечувати; займатися клієнтами, покупцями, обслуговувати

5) (часто serve out, serve up) подавати ( на стіл), розносити (їжу, напої); обслуговувати; годувати (нaпp., старими фільмами, байками)

6) бути призначеним; служити ( для чого-небудь); використовуватися, застосовуватися

7) бути корисним, надавати допомогу; сприяти; сприяти (про погоду, час)

8) задовольняти, годитися, бути достатнім

9) відбувати термін, строк (служби, повноважень, покарання)

10) поводитися, обійтися ( з ким-небудь)

11) цepк. правити службу

12) подавати м'яч (теніс, волейбол)

13) юp. доставляти, вручати ( повістку)

14) c-г. злучати, спаровувати

15) мop. клітнювати

1. n

1) слугування

2) праця, робота

3) сфера діяльності; рід занять

4) установа

5) служба

6) обслуговування, сервіс

7) забезпечення (чимсь)

8) військова служба (повинність)

9) військ. вид збройних сил; рід військ

10) допомога, сприяння, послуга

11) заслуга

12) сервіз

13) прибор, набір

14) сервіровка (стола)

15) церк. відправа

16) подача м'яча (теніс)

17) юр. виконання рішення суду; вручення (повістки тощо)

18) с.г. злучання, спаровування

19) горобина домашня

2. v

1) обслуговувати

2) робити огляд і поточний ремонт

3) заправляти (пальним)

* * *

1) служіння; прислуговування

2) робота; робочий стаж, термін служби

3) державна служба

4) установа ( яка відає спеціальною галуззю роботи)

5) військова служба

6) вiйcьк. вид збройних сил; рід військ

7) послуга; допомога; заслуга

8) сервіз; прибор, набір, приладдя

9) цepк. богослужіння, служба

10) подача м'яча ( теніс)

11) юp. виконання постанови суду; вручення ( повістки); судове повідомлення

12) c-г. злучка

13) мop. клітнювання

14) тex. експлуатація

1) військовий; який відноситься до збройних сил

2) службовий

3) повсякденний; міцний, ноский ( про одяг)

4) обслуговуючий

1) обслуговувати

2) здійснювати огляд, поточний ремонт

3) заправляти ( пальним)

1) служити, бути слугою

2) працювати, знаходитися на службі, бути службовцем ( serve out)

3) служити в армії, бути військовим

4) обслуговувати; постачати, забезпечувати; займатися клієнтами, покупцями, обслуговувати

5) (часто serve out, serve up) подавати ( на стіл), розносити (їжу, напої); обслуговувати; годувати (нaпp., старими фільмами, байками)

6) бути призначеним; служити ( для чого-небудь); використовуватися, застосовуватися

7) бути корисним, надавати допомогу; сприяти; сприяти (про погоду, час)

8) задовольняти, годитися, бути достатнім

9) відбувати термін, строк (служби, повноважень, покарання)

10) поводитися, обійтися ( з ким-небудь)

11) цepк. правити службу

12) подавати м'яч (теніс, волейбол)

13) юp. доставляти, вручати ( повістку)

14) c-г. злучати, спаровувати

15) мop. клітнювати

1) власть, влада, сила, право, воля, верх. [Його власть, що схоче, те й дасть. Батьківська власть. Влада законодатна. Обурення проти права однієї людини над життям, честю, совістю і добром другої (Єфр.). Не будуть мати вражі ляхи на Вкраїні волі. Шляхетське право давало панові над слугою мало не такий верх, як і над рабом (Куліш)]. Иметь власть что-л. делать - мати силу що робити. Это не в моей (не в нашей) власти - не моя (не наша) на це сила, не від мене це залежить. Приобрести власть над кем, над чем - силу (гору) взяти над ким, над чим, міць узяти над ким, над чим, забрати силу (владу) над ким, над чим. [Таку - каже - вони міць узяли, що й панів посіли]. Власть имущий - зверхник, владний, можний;

2) (обладание, сила) влада, сила. [Чую, що трачу владу над собою];

3) (владычество, управление, правительство) влада, власть, держава. [Монгольська влада в Азії. За твоєї держави як буде - побачим]. Верховная власть - найвища (верховна) влада. Быть, находиться под властью (во власти) кого - бути під ким, бути під владою, під володінням, під зверхністю чиєю, (в) кого, хилитися під кого. [Буде добре запоріжцям і під турком жити. Під володінням Польщі. Під нівеляційною зверхністю московською. Під мене хиляться і добрі і злющі (Куліш)]. Иметь под своею властью что - мати в своїй руці що, мати (держати) під собою, бути власним над чим. [Він був властен над десятьма городами]. Подчинить своей власти - підгорнути (підхилити) під себе, під свою руку, під свою волю, владу. Переходить под власть (во власть) - переходити під кого, під руку, (владу) кого (чию). [В такому стані українські землі переходять під руку дужого сусіди (Єфр.)]. Отдавать под власть (во власть) кого - піддавати під кого, під чию руку. Освободиться из-под власти кого-л. - визволити(ся) з-під чиєї влади, з-під кого;

4) (начальство и начальники; должность) влада, власть, уряд, власті (мн.) уряди. [Близькі до народа власті. (Самійл.). Щоб воєводи, старости і инші українські уряди не перебивали йому чинити волю короля (Куліш)].

* * *

ТЕХНІКА ( від грецьк. τεχνικόζ - мистецтво, майстерність, уміння) - форма перетворювальної людської діяльності, що історично розвивається і здійснюється відповідно до тієї чи іншої раціональної схеми з метою задоволення потреб людини, посилення її здібностей, визволення від влади чужих їй сил природи та суспільства. Сучасна Т. не обмежується тотальністю технічних засобів (машин, механізмів, інструментів). Вона охоплює також Т. наукових досліджень, Т. процесу навчання, Т. культури й побуту, Т. віршування, живопису, хореографії, Т. медитації, духовного життя, містичного культу та ін. У широкому сенсі Т. - не тільки засіб, яким людство може користуватися чи ні; це дійсність, яка виникає в процесі коеволюції фізико-космічної, біологічної сфер та сфери творчої активності людини. Залежно від характеру взаємозв'язку "людина - Т." історія становлення Т. поділяється на три періоди: 1) період людино-центрованого взаємозв'язку; 2) період техно-центрованого взаємозв'язку; 3) період децентрованого взаємозв'язку. В структурі взаємозв'язку першого періоду людина - головний агент технологічного процесу, а технічні знаряддя - це лише підсилювачі та модифікатори фізичних органів людини. В другому періоді головна роль переходить до машинної Т.; органи праці людини використовуються як технологічні елементи, які доповнюють машину. Основу взаємозв'язку людини й Т. третього періоду становлять два рівноправних агенти взаємодії "людина - Т.". Людина перестає бути фізичним придатком технологічного процесу і здобуває умови для вільного творчого застосування своїх здібностей. Розвиток самої Т. тепер не лімітується фізіологічними межами людського організму. Т. набуває не тільки антропокультурного, а й космологічного значення, оскільки перетворює людину на космогонічну силу, здатну змінити не тільки нашу планету, а й найближчий Космос. Взаємовплив суспільства та Т. відбувається не тільки через сферу матеріального виробництва, а й через будь-яку іншу соціокультурну сферу Р. еволюції в Т. планетарного електронно-комп'ютерного зв'язку суттєво змінюють не тільки уявлення про світ, становище людини в ньому, її світовідчуття, а й екзистенційний сенс існування людини у Всесвіті. Наприкінці епохи Модерн ну (головні ознаки якого - радикальна трансформація в галузі комунікації, науки, енергетики і безперервне зростання ефективності технології виробництва) виникає скептичне ставлення до проекту Просвітництва, зокрема до такої його цінності, як Т. Нині цивілізація опиняється перед дилемою: подальше зростання загрози величним цінностям Просвітництва або ж відродження їх нормативного пріоритету. Яка саме з цих альтернатив здійсниться залежить від того, чи стане техногенне суспільство слугою, а чи паном породженої ним Т.